Відділ земельних ресурсів Чортківської міської ради інформує, що відповідно, до вимог Податкового кодексу України (далі – Кодексу) нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для плати за землю (стаття 271 Кодексу) та для єдиного податку четвертої групи (стаття 2911 Кодексу).

Звертаємо увагу, що на відміну від звітних податкових періодів за 2022 та 2023 роки у 2024 році коефіцієнт індексації застосовується до всіх категорій земель. 

Значення коефіцієнта  індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1,051.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки (пункт 289.2 статті 289 Кодексу)

Крім того, повідомляємо, що витяги, які були сформовані автоматично програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в період з 01 січня до 15 січня 2024 року, не містять коефіцієнт індексації за 2023 рік, відповідно значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначене в цих витягах, потребує перерахунку із застосуванням коефіцієнта індексації за 2023 рік.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Порядок дій власника земельної ділянки після закінчення терміну дії договору оренди

До нас постійно звертаються люди з приводу роз’яснення порядку дій власника земельної ділянки після закінчення терміну дії договору оренди та можливості використання земельної ділянки самостійно.

Який же порядок припинення дії договору оренди земельної ділянки після закінчення строку на який його було укладено

Згідно ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частини 1 і 2 статті 627 ЦК України).

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України «Про оренду землі».

Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. (ст. 33 Закону України «Про оренду землі» п.7.6 Договору). Крім вище викладеного слід зазначити, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Отже, орендарю необхідно надіслати власнику земельної ділянки лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк, до якого обов’язково додається проект такого договору. При поновленні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Реалізація переважного права на укладання договору оренди землі на новий строк, яке передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можливе лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Договір оренди продовжується автоматично у випадку, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору заперечення орендодавця на лист-повідомлення орендаря про поновлення договору оренди землі. Такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 7.7. Договору).

За наявності заперечень щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення (Додаток №1) про прийняте орендодавцем рішення. Законом України «Про оренду землі» не визначено зміст та форму такого повідомлення, а тому він складається у довільній формі, але з його змісту орендар повинен однозначно зрозуміти позицію орендодавця ( або бажання укласти договір оренди на новий строк, або бажання обробляти земельну ділянку самостійно).

Дане повідомлення краще подавати орендарю двома способами:

Особисто – шляхом безпосереднього звернення до представника орендаря (необхідно зробити копію такого повідомлення на якому уповноважена особа (представник орендаря) зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла такий лист);

Поштою – шляхом направлення надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).

Як показує практика, орендарі нерідко заперечують факт отримання листа-повідомлення від орендодавця і продовжують користуватися земельною ділянкою. В такій ситуації спір, який виникне, буде розглядатися в судовому порядку. Підпис орендаря про отримання листа-повідомлення, в якому заперечується можливість поновлення договору оренди, однозначно обмежить його намагання поновити дію договору в судовому порядку.

Таким чином, для припинення договірних правовідносин власник земельної ділянки повинен дотриматися встановлених законодавством процедур і строків.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов’язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов’язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки

Надіслання, будь яких листів, заяв, заперечень тощо, щодо небажання укладати договір на новий термін раніше встановлених законом строки не заборонено законом, але в разі вирішення питання в судовому порядку можуть судом не братись до уваги, оскільки їх наявність не передбачено діючим законодавством і вони не мають юридичної сили. Законодавством не врегульовано порядок надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Також хочемо нагадати що професійна юридична допомога заощадить ваш дорогоцінний час та нерви. Щоб звернутись до нас за допомогою пишіть в особисті повідомлення.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Огляд документів, що посвідчують право власності на землю

Огляд державних актів на землю ми зробили в минулому пості (рекомендую вам його прочитати) далі продовжимо тему, що ж відбулось з державними актами після 2012 року.

Витяг (свідоцтво)

Після 2012 року видачу державних актів було припинено та розпочато епоху Публічної кадастрової карти з розмежуванням понять реєстрації земельної ділянки та реєстрації речових прав (власності, користування, сервітуту і т.і.) щодо земельної ділянки.

Таким чином, якщо право власності було оформлено належним чином, землевласник має отримати витяг про реєстрацію земельної ділянки з Державного земельного кадастру та витяг (свідоцтво) про реєстрацію права власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З 2016 року про реєстрацію права власності видається тільки витяг, свідоцтво не видається.

Алгоритм дій для свідомих землевласників

Крок 1. З’ясувати до якого виду з вищеперерахованих відносяться ваші документи на землю.

Крок 2. Визначити наявність кадастрового номеру та пересвідчитися, що він відповідає дійсності, а інформація про земельну ділянку, в тому числі про власника, внесена вірно до Державного земельного кадастру.

Крок 3. Якщо відомості про земельну ділянку, обліковується в Державному земельному кадастрі та не викликають сумнівів, то не варто обтяжувати себе зайвими клопотами. Коли інформація про земельну ділянку відсутня, але право власності визначено державним актом, необхідно потурбуватися про отримання витягу з Державного земельного кадастру та реєстрацію права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Памятайте, що такі дії мають рекомендаційний характер та є необов’язковими. Проте варто враховувати, що, наприклад, продаж земельної ділянки здійснюється лише за наявності кадастрового номеру та достовірних відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі. Тому, якщо не оновити документи неквапливо та за власною ініціативою, можливо доведеться зробити це згодом поспішно та вимушено. Вибір за землевласником.

 

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

!!! До уваги юридичних та фізичних осіб – орендарів водних об’єктів та користувачів земельних ділянок у прибережних захисних смугах водойм на території Чортківської міської територіальної громади !!!

З метою недопущення порушення конституційних прав громадян на безперешкодний та безоплатний доступ до узбережжя водних об’єктів на території Чортківської міської територіальної громади,

відповідно до:

– Закону України №233-ІХ від 29.10.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування»;

– розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 12.02.2020 № 91/01.02-01 «Про забезпечення безперешкодного доступу громадян до берегів водних об’єктів для загального водокористування»;

– розпорядження Чортківського міського голови від 18 липня 2022 року № 159-од «Про забезпечення безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг для загального водокористування»,

Чортківська міська рада НАГАДУЄ орендарям водних об’єктів та користувачам земельних ділянок в прибережних захисних смугах водойм, що перебувають у користуванні юридичних або фізичних осіб на території Чортківської міської територіальної громади про наступні зобов’язання:

1) забезпечувати у межах прибережних захисних смуг річок і водойм безперешкодний та безоплатний доступ громадянам до берегів річок, водойм та їх островів для загального водокористування (крім земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, об’єкти підвищеної небезпеки, пансіонати, об’єкти реабілітації, спорту, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори, що мають відповідні передбачені Законом документи на споруди та на провадження відповідної діяльності, а також об’єкти природно-заповідного фонду, об’єкти культурної спадщини);

2) не влаштовувати у прибережних захисних смугах річок та водних об’єктів огорож або інших конструкцій, що перешкоджатимуть доступ громадянам до берегів річок, водойми та їх островів (крім випадків, передбачених Законом);

3) демонтувати (за наявності) огорожі або інші конструкції, які перешкоджають доступ громадянам до берегів річок, водойм та їх островів (крім випадків, передбачених Законом);

Міська рада інформує:

– обмеження доступу громадян у будь-який спосіб (у тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) до узбережжя водних об’єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг водойм, що перебувають у користуванні юридичних або фізичних осіб, а також справляння за нього плати є підставою для припинення права користування земельними ділянками прибережних захисних смуг за рішенням суду;

– обмеження у будь-який спосіб безперешкодного або безоплатного доступу громадян до узбережжя річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міською радою здійснюватиметься контроль за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів та їх островів для загального водокористування відповідно до Закону.

У разі невиконання вимог вище зазначеного Закону будуть прийматися міри щодо припинення права користування такими об’єктами за рішенням суду та накладення адміністративного стягнення (штрафу) на таких осіб.

 

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Інформація, яку повинні знати власники державних актів на землю старого зразка?

Державний акт в період 1992-2001 р.

З 1992-2001 рр. в Україні діяв державний акт на земельну ділянку рожевого або ж червоного кольору, який не містив кадастрового номеру земельної ділянки.

Крім відсутності інформації щодо кадастрового номеру, рожеві акти могли містити дані щодо декількох земельних ділянок з різними цільовими призначеннями. Наприклад, для ведення особистого селянського господарства, а також для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд Це спричиняло певні незручності у випадку, коли власник мав намір передати одну з ділянок іншій особі.

Якщо Ваш державний акт на земельну ділянку рожевого кольору без кадастрового номеру, то для переоформлення земельної ділянки на іншу особу має бути виконана кадастрова зйомка та розроблена технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. На підставі розробленої технічної документації державний кадастровий реєстратор вносить земельну ділянку до державного земельного кадастру та здійснює присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Виконання вказаних вище дій підтверджує виданий реєстратором витяг з Державного земельного кадастру.

Державний акт в період 2002-2008 р.

Прийняття нового Земельного кодексу України в 2001 році зумовило необхідність прийняття нових законів, що були логічним продовженням положень Земельного кодексу, а також приведення підзаконних актів у відповідність до положень останнього. У зв’язку з цим в 2002 році було затверджено нову форму держакту зеленого кольору.

В новому держакті вже не можна було зазначати більше однієї земельної ділянки. Введення в дію бази державного земельного кадастру дозволило присвоїти кожній, внесеній до кадастру, земельній ділянці окремий унікальний кадастровий номер. Кожний кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапками та містить інформацію про код регіону, кадастрової зони, кварталу та номер конкретної земельної ділянки.

Особливістю було те, що зелений держакт дозволяв визначення часток співвласників земельної ділянки безпосередньо у формі самого держакту.

Державний акт зеленого кольору, як і рожевий, залишається чинним і по теперішній час. Проте, для укладення угод щодо земельної ділянки, в будь-якому випадку необхідно отримати витяг з Державного земельного кадастру.

Державний акт в період 2009-2012 р.

Необхідність удосконалення форми держакту, затвердженої в 2002 році, наприкінці 2008 року зумовила внесення змін до Постанови КМУ № 449 від 02.04.2002. Оновлена форма держакту друкувалась на бланках синього кольору. Основні зміни до форми полягали в доповненні держакту окремим полем для зазначення ідентифікаційного номеру (коду) власника земельної ділянки.

Справа в тому, що до цього часу власник земельної ділянки ідентифікувався за прізвищем, ім’ям, по-батькові якщо юридична особа, то за найменуванням. Коли ім’я чи найменування зазначалось з помилками, то виникали проблеми, пов’язані з розпорядженням правами щодо такої земельної ділянки. Держакт з помилками не давав можливості укласти будь-які договори, а вирішувалась така проблема, зокрема шляхом видачі дублікату держакту через втрату держакту з помилкою. Оновлена форма держакту зразка 2008 року вирішила такі проблеми.

Державний акт синього кольору також залишається чинним і на сьогодні, але для розпорядження правами щодо земельного ділянки необхідно отримати витяг з Державного земельного кадастру.

Кадастровий номер потрібний, аби вільно розпоряджатися власністю: дарувати, продавати, здавати в оренду, використовувати як заставу в банку. Без кадастрового номера власник ділянки фактично не має права розпоряджатися нею.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державний земельний кадастр” земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

При цьому, пунктом 10 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Державний земельний кадастр” визначено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набуття чинності цим Законом (що відбулося 01.01.2013 року), є дійсними.

 

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Особливості приватизації земельної ділянки в умовах воєнного стану

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки – будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Тобто, згідно із зазначеним терміном, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки).

Зверніть увагу Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки залежить від розміру шкоди, завданої цим правопорушенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 800 «Про внесення змін до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» передбачено збільшення розмірів штрафів за порушення земельного законодавства при використанні земель (які не переглядалися з 2007 року) у 4–5 разів, що сприятиме зменшенню кількості правопорушень у сфері охорони та використання земель та збільшенню обсягів надходжень до державного та місцевих бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації та від сплати платежів за землю.

Розрахунок розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, визначається Держекоінспекцією та її територіальними органами, Держгеокадастром та його територіальними органами або виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом.

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:

акт перевірки або акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю);

протокол про адміністративне правопорушення.

Як свідчить статистка, самовільне зайняття земельної ділянки є досить поширеним видом порушення чинного земельного законодавства, за скоєння якого порушники згідно з ст. 211 Земельного кодексу України несуть адміністративну, кримінальну або цивільну відповідальність відповідно до законодавства.

Адміністративна відповідальність

Так, самовільне зайняття земельної ділянки є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Його вчинення тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 850 гривень) і на посадових осіб – від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1700 гривень).

Кримінальна відповідальність

Також, статтею 197-1 Кримінального кодексу України встановлена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. За вчинення такого злочину встановлене кримінальне покарання у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців. Слід зазначити, що шкода визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до цієї ж статті Кримінального кодексу України самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за вищезазначений злочин, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, зокрема, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці а саме: земельній ділянці особливо цінних земель, землях в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель або вищезазначений злочин вчинений особою, раніше судимою за такий злочин карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років.

У разі виявлення порушення земельного законодавства, що має ознаки злочину, передбачені статтею 197-1 Кримінального кодексу України, громадянин, або представник юридичної особи має звернутись до органів поліції з відповідною заявою.

Однак, якщо особа не в змозі визначити характер та суть правопорушення, вона має можливість звернутись до відповідного органу, на який покладено функції і повноваження із здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.

Повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено повернення самовільно зайнятих земельних ділянок:

самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними;

приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки;

повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Дії особи, у разі виявлення використовування її земельної ділянки без згоди сторонньою особою:

звернутись до правоохоронних органів;

звернутися до мобільних точок доступу до системи надання безоплатної правової допомоги з метою повідомлення про факт рейдерського захоплення земельної ділянки та консультування щодо подальших дій;

– звернутись до суду із позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки .

_________________________________________________________________________________________________________________________________

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України повідомляє.

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2022 рік становить 126,6 %.

Пунктом 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, зокрема, визначено, що, у разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

за 2017–2022 роки – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

за 2017–2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить:

для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;

для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) – 1,15.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення).

Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася.

_________________________________________________________________________________________________________________________________

Шановні користувачі, орендарі та власники земельних ділянок, та земельних часток (паїв), розташованих на території Чортківської громади!

Відповідно до п.5 ЗУ №2145-IX від 24.03.2022 року під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

_________________________________________________________________________________________________________________________________

Який коефіцієнт індексації застосовується при обчисленні плати за землю на 2022 рік для c/г земель?

Якщо землі СГ не належать до сільськогосподарських угідь, то для обчислення плати за землю на 2022 рік до базової величини оцінки застосовується величина коефіцієнта індексації – 1,1.

Відповідно до пп. 271.1.1 ПКУ базою оподаткування для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку (далі – Оцінка) яких проведено, є їх Оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до положень ПКУ. Податкові зобов’язань для таких ділянок визначаються із застосуванням відсоткових розмірів ставок земельного податку, граничні межі яких визначено ст. 274 ПКУ.

Для земельних ділянок, Оцінку яких не проведено, у т.ч. для земельних ділянок за межами населених пунктів, які не є землями сільськогосподарського призначення, граничним показником бази оподаткування є одиниця площі ріллі по області та для визначення податкових зобов’язань для таких ділянок застосовуються відсоткові розміри ставок земельного податку, граничні межі яких визначено ст. 277 ПКУ.

Згідно з листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 р. №6-28-0.222-275/2-22 Оцінка сільськогосподарських земель у 2022 році не індексується. Водночас індексації підлягає (величина коефіцієнта індексації Кф – 1,1) Оцінка земель населених пунктів, у тому числі несільськогосподарського призначення.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (лист від 11.01.2022 р. №6-28-0.222-275/2-22), керуючись нормами ст. 289 ПКУ, а також п. 9 підрозд. 6 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, поінформувала про застосування за результатами 2021 року для земель, що не належать до сільськогосподарських угідь коефіцієнта індексації Оцінки земель у розмірі 110 відсотків.

Отже, якщо землі суб’єкта господарювання не належать до сільськогосподарських угідь, то для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю на 2022 рік до базової величини Оцінки, що визначена у порядку ст. 277 ПКУ, застосовується величина коефіцієнта індексації – 1,1.