Історія та символіка міста

Історія міста

Місто, що перепливло через багатовікову річку часу,

пережило незгоди місцевих князів, татарсько-турецьку навалу,

козацький неспокій, аби відродитися, як фенікс з попелу,

горіти та не згорати як неопалима купина.

Історія міста почалася з замку, який звів наприкінці XIV ст. перший його власник Єжи Чартковський. Кам’яний же замок з масивних блоків пісковику 1610 році почав будувати шляхтич Станіслав Гольський, у володіння якого Чортків перейшов у 1597 році. Реконструювавши старі укріплення, Гольський звів у замковому дворі ренесансний палац з аркадними галереями. У найгарнішому місті Тернопільщини мусить бути найгарніша ратуша. Фасадом на площу Ринок виходить домініканський костел св. Станіслава – один з найвеличніших католицьких храмів України: Костел Матері Божої, святого Розарія і святого Станіслава (саме таку повну назву має храм) вперше зведено у 1610 року для кляштора (монастиря) Домініканців. Костел і сьогодні виглядає як оборонний, а в давні часи ще й був оточений високими оборонними мурами з баштами, залишки яких і досі збереглися з тильного боку храму. То ж під час численних нападів татар за храмовими мурами переховувалося місцеве населення. Перші особи Польщі неодноразово відвідували кляштор. У 1663 році Чортків відвідав, взявши участь у Літургії в костелі, король Ян Казимир, що прямував походом на Смоленськ. А у 1683 році в монастирському костелі побував наступний польський король – Ян ІІІ Собєський. Наприкінці XIX століття костел вже не вміщував усіх парафіян, кількість яких постійно зростала. Виникла потреба у новому, більш просторому храмі. Старий костел з частиною мурів частково розібрали, а на його місці стараннями Яна Саса-Зубжинського, польського архітектора, професора Краківського університету, на початку ХХ століття постав новий величний храм у стилі надвіслянської готики, який прикрашали скульптури святих, виготовлених майстрами Чеславом Стовпом та Діаманом Станкевичем. Перебудова тривала довгих десять років і закінчилася майже перед початком Першої світової війни.

Найстаріший храм Чорткова — дерев’яна Успенська церква — розташувалася у дворі поблизу центрального майдану міста. Храм в незвичайному для Західного Поділля стилі із використанням традицій як подільської, так і карпатської шкіл дерев’яного зодчества, з’явилася у 1635 році завдяки чортківським ремісникам: Кушніру Миколі Драчуку та Швецю Гаврилу Журавлю. Церкву тричі руйнували турки і татари, але її знову відновлювали, після чого неодноразово перебудовували. Так, у ХІХ столітті з’явилося два додаткових зруби: з боку нави та з боку вівтарної частини.

У радянські часи храм занепав, але в перші ж роки незалежності його реконструювали і, слід зазначити, дуже вдало. Для цього його довелося майже повністю розібрати і знову звести з доданням вже нової деревини. Усе було зроблено з дотриманням традицій XVII століття, що є великою рідкістю. У центрі міста, поруч з ратушею, знаходиться величний храм, що вже символізує сучасність Чорткова. Мешканці міста завжди були патріотами своєї батьківщини і у будь-які часи відстоювали свою землю перед загарбниками. Коли Україна отримана довгоочікувану незалежність, новим символом міста став величезний храм, зведений у формі українського герба – тризуба. Кафедральний собор святих апостолів Петра і Павла Української Греко-Католицької Церкви, освячений 2001 року, можна побачити з багатьох куточків міста. А з вершин пагорбів, що оточують Чортків, собор виглядає міською домінантою. Вважається, що перша синагога в Чорткові побудована у 1682-1686 роках за часів польського короля Яна Собєського, який прихильно ставався до євреїв.

Відомо, що у 1754 році єврейська громада розпочала будівництво ще однієї синагоги, гроші на яку дав рабин Маєр Кац.ші часи.

Найімпозантніша будівля на вул. Степана Бандери – колишня споруда спортивного товариства “Сокіл”. Сьогодні тут розташований народний будинок ім. Рубчакової: Трохи далі можна побачити високу башту костелу колишнього монастиря кармелітів. На жаль, інформації про монастир залишилося дуже мало. Відомо, що кляштор кармелітів босих в Чорткові засновано у 1635 році (за іншими даними – у 1697) з ініціативи графа Станіслава Потоцького. Костел, який ми бачимо сьогодні, звели у другій половині ХІХ століття. Храм оточений двоповерховим, квадратним корпусом келій, який має просторий внутрішній двір. Сьогодні в колишньому костелі діє церква Непорочного Зачаття Діви Марії, а в колишньому корпусі келій розташовані будинок для дітей і престарілих «Карітас» та вища дяківсько-катехитична академія. Перше десятиліття ХХ століття – золотий вік Австро-Угорської імперії. В усіх куточках монархії панує модерн і еклектика. Чортків – не виключення. Навколо історичного центру формуються цілі квартали одно-двох віллової забудови. До сьогоднішнього дня в Чорткові збереглося декілька десятків австро-угорських панських вілл початку ХХ століття, кожна з яких не схожа на іншу. Переважна їх більшість сконцентрувалася на вулицях Івана Франка, Росляка, Коцюбинського, Лесі Українки та інших довколишніх вулицях. У самому центрі міста біля мосту через річку Серет стоїть симпатична капличка, нібито видовбана у великій кам’яній глибі. Каплиця Чудотворної Матері Божої з Люрду вперше постала на цьому місті 1908 року і була відбудована вже за часів незалежності. Як і 100 років тому, тут завжди людно. Кожен, хто йде з одного берегу Серету на інший, вважає своїм обов’язком зупинитися біля каплички і перехреститися. Тут завжди горять свічки і стоять квіти, а у недільні дні та на релігійні свята правиться служба Божа.

Срібний Серет розділяє Чортків на дві частини. На лівому березі – замок, на правому – середмістя. Майже відразу за мостом через Серет в мікрорайоні з давньою назвою Вигнанка, поруч із мурами замку Гольських, блищить своїми позолоченими бляхами найновішій зі старих чортківських храмів – Покровська церква. Вона була зведена на пожертви парафіян впродовж 1904 – 1907 років і в народі отримана назву «полкової». Після її освячення 1907 року на храмовому подвір’ї забило чудодійне джерело, над яким звели капличку на честь Божої Матері. У 1944 році на цьому місці відбулося справжнє диво: німецький снаряд влучив у церкву, розгромивши ущент все, що було навколо, зокрема і капличку. Та ікона Богоматері залишилася непошкодженою. Кажуть, що в той момент біля каплички молився солдат, який залишився без поранень. Найкращий вид на церкву святої Покрови та залишки п’ятикутного замку відкривається з Вигнанської гори, що височіє над твердинею. Звідти увесь Чортків — як на долоні: Остання з пам’яток християнської культової архітектури знаходиться зовсім недалеко, по дорозі від замку до залізничного вокзалу. Дерев’яна Вознесенська церква трохи молодша за свою посестру з правого берегу Серета – Успенську і являє собою один із найбільш довершених творінь подільської школи народної архітектури. Храм постав у тодішньому передмісті Чорткова, Долішній Вигнанці, у 1717 році (за іншими даними – у 1738), хоча церква, зруйнована турками і татарами, стояла тут ще з 1630 року. Відразу ж вражає його складний силует з трьома високими верхами і подовженим бабинцем. Центральний купол з двома заломами домінує над іншими двома, що мають по одному залому, а довершеності пам’ятці надає піддашшя на фігурних кронштейнах, яке слугувало парафіянам для захисту від негоди. Не менш цікавою є і дерев’яна дзвіниця, відбудована у 90-ті роки минулого століття, і затишний, майже домашній інтер’єр храму. Крім Вигнанської гори, в Чорткові є ще один таємний оглядовий майданчик, з якого видно все місто. Знаходиться він на південній околиці міста трохи північніше від автостанції. Йти треба через двори.

Цікаво про Чортків

Чи знаєте ви, що:

Хоча першою писемною згадкою про Чортків вважається 1427 р., про наше місто написано ще у Галицько-Волинському літописі як місто Моклеків (За легендою, городище Біла ІІІ поблизу хутора Мокляки є залишком первісного міста Чортків. За припущеннями дослідників, це городище — літописне місто Моклеків. Згадуване у Галицько-Волинському літописі у зв’язку з походом польського короля Лестька та Данила Романовича на Галич).
1522 р. Чортків отримав з магдебурзьким правом усі міські привілеї.
Протягом одинадцяти років – з 1672 р. по 1683 р. – Чортків був центром нахії (округу) Османської імперії, а місцевий замок – резиденцією турецького субпаші.
Чортків з ХVIII по ХХ століття був важливим центром хасидизму (містичного відгалуження юдаїзму).
У червні-липні 1919 р. тут перебував з урядом Президент ЗУНР Є. Петрушевич, а Чортків став тимчасовою столицею ЗУНР.
Чортків називають містом з двома ратушами (насправді одна з них – годинникова вежа над торговими рядами).
Місто у творах відомого австрійського письменника К. Е. Францоза, уродженця Чорткова, має ще одну назву – Барнов.
У Чорткові побували два польські королі – Ян Казимир (1663 р.) та Ян ІІІ Собеський (1683 р.).
Видатний архітектор Г. Логвин вважає Вознесенську церкву одним із найзначніших здобутків народної архітектури України і порівнює його з богатирем у кольчузі та молодими зброєносцями, а широке опасання – із розвіяними полями свити.
Переказують, що Б.Хмельницькому, котрий побував у Чорткові зі своїм славним козацьким військом й здобув чортківський замок, так сподобалися тутешні краєвиди й храми християнські, що він навіть зробив тут вирішальний крок у особистому житті – взяв шлюб у Вознесенській церкві.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці, збудована у ХVІ ст., є однією із найдавніших дерев`яних культових споруд на Поділлі. Як і Вознесенська, ця церква та її дзвіниця є пам’яткою архітектури національного значення.
У 1663 р. король Ян Казимир під час військового походу на Москву подарував чортківським отцям домініканцям чудотворну ікону Матері Божої Розарію.
У костелі Св. Станіслава зберігається коронована Папою Римським копія чудотворної ікони Матері Божої Розарію, яка так само прославилася чудами, як і оригінал.
Чортківський замок (він п‘ятикутний в плані) називають подільським Пентагоном (за визначенням краєзнавця І.Пустиннікової).
Саме у Чорткові відбувся знаменитий «Тигровий скок», або «Чортківська офензива» – історична назва наступальної військової операції УГА, здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 р. Вона була однією з найзначніших наступальних операцій, що здійснила Галицька армія під час польсько-української війни в Галичині 1918 – 1919 років. 25 тисяч українських солдатів і офіцерів примусили відступити по всій лінії фронту більш як 100-тисячну польську армію, добре озброєну і підсилену французами. Навіть опоненти зуміли позитивно оцінити значення цієї операції для нашої історії. Польський історик Міхал Клімецький, автор книги “Чортків 1919”, писав: “Переможний, хоча порівняно короткий, марш Галицької Армії на захід мав натомість величезне значення для процесу формування української нації. Чортківська офензива з її блискучими успіхами створила новий, привабливий для українського суспільства образ жовніра УГА. Без цього війна 1918–1919 рр. перейшла би до історії українського війська лише як пасмо наступальних і оборонних операцій, позбавлених блиску великих перемог”.
11 січня 1940 р. у Чорткові відбулося перше на Галичині збройне повстання проти радянської влади, організоване членами польських молодіжних товариств та з участю українських підпільників-гімназистів.
Синьо-жовті прапори майоріли у Чорткові у розпал комуністичного режиму – у ніч на 22 січня 1973 року Росохацька підпільна група встановила чотири синьо-жовті прапори та розвішала прокламації до 55‑ї річниці проголошення Четвертого Універсалу Української Центральної Ради та в протест проти репресій комуністичної диктатури. Меморіальна дошка про цю подію є на одному із будинків, на яких височів національний стяг, – Чортківському гуманітарно-педагогічному коледжі ім. О.Барвінського.

З метою збереження історичної спадщини, реалізації права населених пунктів, які входять до складу Чорткіської міської територіальної громади, мати власну символіку ( Герб та Прапор)

Рішенням сімдесят шостої позачергової сесії восьмого скликання від 04.09.2023 № 1619 « Про затвердження символіки населених пунктів Чортківської міської територіальної громади та бренд-буку м. Чортків» затверджено символіку населених пунктів громади.

Щодо гербів та прапорів, то розробляли їх професіонали своєї справи: голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило та один із членів товариства Олександр Лісниченко.

Детальніші описи гербів та прапорів населених пунктів Чортківської громади читайте за посиланням https://cutt.ly/lwklnZSO

Герб м. Чортків: у синьому полі срібна геральдична троянда із золотим осердям і золотими листочками; над нею – срібний замок із червоними дахами.

Прапор м. Чортків: квадратне полотнище, на синьому полі біла геральдична троянда із жовтим осердям і жовтими листочками; над нею – білий замок із цеглистими дахами.