ГАРАНТІЇ ПРАВ НА БЕЗПЕЧНІ ТА НЕШКІДЛИВІ УМОВИ ПРАЦІ ЗАСТРАХОВАНИХ ОСІБ У КОЛЕКТИВНОМУ ДОГОВОРІ

Законом України «Про колективні договори і угоди» із змінами і доповненнями  визначено, що колективний договір – це угода, яка укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців. Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях  незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.

          Колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів – представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони.

           Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов’язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

          Відповідно до статті 15 Кодексу  законів про працю України  Колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами державної виконавчої влади. 

          Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 року № 115 затверджено Порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів.

          Роботодавець згідно норм статті 13 Закону України «Про охорону праці» забезпечує функціонування системи управління охороною праці, розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці на підприємстві. У статті 18 Закону України «Про охорону праці» визначено, що у колективному договорі передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці  на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов’язки,  а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів. У статті 19 Закону передбачається норма для підприємств, незалежно від форми власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.

            Колективні договори та угоди  є одним із основних регуляторів трудових відносин і  є дуже важливими на даний період розвитку економіки, адже мета їх укладення – це узгодження інтересів найманих працівників і роботодавців та врегулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин.

До переліку комплексних заходів, що можуть здійснюватися за рахунок виділених на охорону праці цільових коштів, зокрема, належать:

– модернізація технологічного, вантажопідйомного, транспортного та іншого виробничого устаткування згідно з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці;

– розроблення, виготовлення і монтаж нових, більш ефективних інженерно-технічних засобів охорони праці;

–  реконструкція систем природнього та штучного освітлення з метою досягнення нормативних вимог щодо освітленості робочих місць та виробничих приміщень;

– розроблення, виготовлення (придбання) і монтаж нових, реконструкція наявних вентиляційних систем;

–  здійснення конструктивних рішень та заходів, що забезпечують на діючому устаткуванні виключення або зниження до регламентованих рівнів шуму, вібрації, запиленості, загазованості, ультразвуку, шкідливих випромінювань та інших шкідливих факторів;

– впровадження устаткування та пристроїв, що забезпечують контроль стану ізоляції в електроустановках, їх відключення у випадках пошкодження  ізоляції,  реалізацію інших заходів, спрямованих на захист працівників від ураження електричним струмом;

– виконання робіт щодо застосування спеціальних знаків безпеки відповідно до правил і стандартів безпеки праці;

– обладнання спеціальних механізмів та пристроїв, що забезпечують зручне і безпечне виконання робіт;

– заходи щодо усунення безпосереднього контакту працівників з небезпечними та шкідливими для здоров’я речовинами і матеріалами;

– цільове перепланування (реконструкція) виробничих приміщень з метою додержання чинних норм охорони праці при розміщенні виробничого устаткування, робочих місць;  

– реконструкція наявних систем опалення, теплових, водяних або повітряних завіс, інших установок для обігріву (охолодження) з метою доведення температурного режиму у виробничих, адміністративних, санітарно-побутових приміщеннях і на робочих місцях до встановлених санітарно- гігієнічних нормативів;

– впровадження більш безпечних і нешкідливих для здоров’я засобів транспортування різних вантажів, сировини і матеріалів на заміну ручних трудомістких  операцій;

– заходи щодо розширення, реконструкції санітарно-побутових приміщень з метою доведення забезпеченості ними працюючих до чинних норм;

– обладнання на існуючих об’єктах нових або реконструкція наявних місць організованого відпочинку та обігрівання працівників;

– створення та впровадження автоматизованих інформаційних систем охорони праці, систем аналізу та прогнозування небезпечних та аварійних ситуацій на виробництві, придбання відповідного програмного забезпечення та електронних баз даних з охорони праці;

– створення автоматизованих робочих місць на базі ЕОМ для працівників служб охорони праці;

– створення кабінетів, куточків, стендів, виставок з охорони праці, придбання необхідних наочних посібників, плакатів, демонстраційної апаратури, відеофільмів, контрольно-вимірювальних та інших приладів, макетів, літератури  з питань охорони праці;

– розроблення проектів положень, інструкцій, інших актів з охорони праці, що діють у межах підприємства, їх тиражування після затвердження роботодавцем; придбання необхідних загальнодержавних нормативно-правових актів з охорони праці і забезпечення ними та актами підприємства відповідних посадових осіб і працівників;

– поповнення  медичних аптечок першої допомоги необхідними медикаментами згідно рекомендованого переліку;

–   технічне обслуговування та перезарядка вогнегасників;

–  придбання спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних  засобів;  

          – лабораторні заміри опору ізоляції, опору заземлення, опору петлі «фаза-нуль» електрообладнання на підприємстві;

           – навчання та перевірка знань з питань охорони праці,  електробезпеки, пожежної безпеки посадових осіб, фахівців служби охорони праці, працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки;

           – проходження попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці  або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року:       

           – інші заходи, спрямовані на покращення стану та умов праці, необхідні для досягнення встановлених нормативів безпеки та  підвищення існуючого рівня охорони праці на підприємстві.

Страховий експерт з охорони праці

Чортківського відділення управління

виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування України в Тернопільській області                  В.Є.Побуринний